Історія справи

Постанова ВГСУ від 19.05.2015 року у справі №916/762/13
Постанова ВГСУ від 05.04.2016 року у справі №916/762/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2015 року Справа № 916/762/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Плюшка І.А. - головуючого,

Самусенко С.С.,

Татькова В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну

скаргу Державної виконавчої служби України

на ухвалу господарського суду Одеської області від 04 грудня 2014 року

та на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 29 січня 2015 року

у справі № 916/762/13

господарського суду Одеської області

за позовом Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" в особі відділення "Одеської регіональної дирекції ПАТ "ВТБ Банк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю „РАФ - ПЛЮС"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні

відповідача ОСОБА_4

про звернення стягнення на предмет іпотеки

за участю представників

позивача не з'явився

відповідача не з'явився

третьої особи не з'явився

ВДВС не з'явився

ВСТАНОВИВ:

21 листопада 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю „РАФ - ПЛЮС" звернулось до господарського суду Одеської області зі скаргою в порядку ст.121-2 ГПК України, відповідно до якої просило:

- визнати незаконними дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Юхименко Оксани Сергіївни щодо визначення вартості оцінки арештованого майна у виконавчому провадженні №40470485 та скасувати звіт про оцінку майна суб'єкта оціночної діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтинговий Центр „Маркон" в особі Польовничого Р.С., згідно якого вартість об'єкту оцінки нежитлової будівлі у АДРЕСА_1, загальною площею 1757,5 кв.м, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "РАФ - ПЛЮС", складає 18 233 600 грн. без ПДВ та рецензію від 18 вересня 2014 року на зазначений звіт;

- зобов'язати державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Юхименко О.С. повторно визначити вартість нежитлової будівлі у АДРЕСА_1, загальною площею 1757,5 кв. м, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "РАФ - ПЛЮС", у відповідності до вимог ст.58 Закону України „Про виконавче провадження" за ринковою ціною, що діятиме на день визначення вартості цього майна;

- зупинити виконавче провадження №40470485 з примусового виконання наказу у справі №916/762/13 від 12 серпня 2013 року до розгляду скарги по суті.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 04 грудня 2014 року (суддя Власова С.Г.) залишеною без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 29 січня 2015 року (судді Колоколов С.І., Разюк Г.П., Гладишева Т.Я.) зі справи № 916/762/13 зобов'язано державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Юхименко Оксану Сергіївну зупинити виконавче провадження в частині звернення стягнення на майно (щодо реалізації арештованого майна) Товариства з обмеженою відповідальністю "РАФ - ПЛЮС" у виконавчому провадженні ВП № 40470485 з виконання наказу у справі № 916/762/13 від 12 серпня 2013 року.

Не погоджуючись вищезазначеними ухвалою та постановою Державна виконавча служба України звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить постанову Одеського апеляційного господарського суду від 29 січня 2015 року та ухвалу господарського суду Одеської області від 04 грудня 2014 року скасувати.

В обґрунтування зазначених вимог заявник касаційної скарги посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 26 липня 2013 року рішенням господарського суду Одеської області у справі № 916/762/13 позов Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" в особі відділення "Одеської регіональної дирекції ПАТ "ВТБ Банк" задоволено.

Звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором, укладеним 27 листопада 2007 року та посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, а саме: нежитлову будівлю, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 1757,5 кв. м., яка належить Товариству з обмеженою відповідальністю "РАФ - ПЛЮС" на праві приватної власності, шляхом продажу на публічних торгах за ціною продажу предмету іпотеки визначеною на підставі оцінки майна на рівні не нижчому за звичайні ціни, з метою задоволення вимог Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" в особі Відділення "Одеська регіональна дирекція Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" за кредитним договором №13.26-12/07- СК від 27 листопада 2007 року, на сумі 15445540,67грн., що за офіційним курсом гривні до долару США, встановленим НБУ на 24 квітня 2013 року становить 1 932 383,42дол. США, з яких 1 859 520,88 дол. США заборгованість з повернення кредиту в тому числі 70 000,00 дол. США сума простроченого кредиту та 72 862,54 дол. США сума відсотків за користування грошовими коштами.

12 серпня 2013 року на виконання зазначеного рішення, місцевим господарським судом видано відповідний наказ (а.с.14).

Постановою від 30 жовтня 2011 року, державним виконавцем відділу примусового виконання рішень ДВС України Юхименко О.С. відкрито виконавче провадження № 40470485 на виконання наказу № 916/762/13 від 12 серпня 2013 року.

04 лютого 2014 року Державним виконавцем було винесено постанову про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні примусового виконання наказу - ТОВ "Консалтинговий центр "Маркон" в особі Польовничого Руслана Сергійовича.

01 серпня 2014 року ДВС України направило на адресу позивача та відповідача повідомлення про оцінку арештованого майна боржника, з якого вбачається, що станом на 18 червня 2014 року вартість об'єкта оцінки, а саме нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 1757,5 кв. м., становить 18233600,00 грн. без ПДВ, згідно звіту про незалежну оцінку майна, складеного ТОВ "Консалтинговий центр "Маркон".

12 серпня 2014 року ТОВ "РАФ - ПЛЮС" направив на адресу ДВС України та позивача заперечення на оцінку майна в якому зазначив, що оцінка була зроблена з порушенням норм чинного законодавства та не відповідає дійсності, у зв'язку з чим просить призначити рецензування звіту про оцінку майна.

Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень ДВС України від 19 серпня 2014 року було призначено експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні №40470485 для проведення рецензування звіту про оцінку майна, складеного 10 липня 2014 року.

18 вересня 2014 року була проведена повторна оцінка нежитлової будівлі відповідача, за результатами якої складена рецензія в якому зазначено, що звіт про оцінку в цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, які не вплинули на достовірність оцінки.

Не погоджуючись із висновком експерта щодо проведеного рецензованого звіту про оцінку майна, ТОВ "РАФ - ПЛЮС" звернувся зі скаргою на дії державного виконавця в порядку ст.121-2 ГПК України.

У зв'язку з надходженням зазначеної скарги, місцевий господарський суд відповідно до приписів п. 7 ч. 1 ст.37 ЗУ "Про виконавче провадження" зупинив виконавче провадження № 40470485 в частині звернення стягнення на майно, з виконання наказу від 12 серпня 2013 року у даній справі. Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про необхідність зупинення виконавчого провадження до закінчення розгляду скарги по суті з огляду на наступне.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначені Законом України "Про виконавче провадження", згідно ст. 1 якого виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець, зокрема, здійснює заходи, необхідні для своєчасного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Стаття 34 названого Закону містить перелік обставин, за наявності яких зупинення виконавчого провадження є обов'язковим.

Так, відповідно до п.7 ч. 1 ст.37 ЗУ "Про виконавче провадження", виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі зупинення судом реалізації арештованого майна.

Як вірно зазначено судом апеляційної інстанції, у зв'язку із небезпекою реалізації арештованого майна скаржника, а саме нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 1757,5 кв. м., з вартістю оцінки якої незгоден відповідач, суд першої інстанції і зупинив виконавче провадження з примусового виконанню наказу суду, керуючись п. 3.9. Інструкції з організації примусового виконання рішень, яка затверджена наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року №512/5 та ЗУ "Про виконавче провадження".

При цьому, принцип обов'язковості виконання судового рішення, встановлений статтею 124 Конституції України, а також право стягувача на виконання судового рішення упродовж розумного строку, гарантоване ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не можуть вважатись порушеними внаслідок зупинення виконавчого провадження, обов'язковість якого встановлена імперативною нормою закону, тобто, не залежить від дій чи бездіяльності державного виконавця.

Оскільки скаржник не спростував наявність обставини, яка зумовлювала обов'язкове зупинення виконавчого провадження на підставі пункту 7 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження", його касаційна скарга не може бути задоволена.

Згідно з статтею 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Колегія суддів Вищого господарського суду дійшла висновку про те, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції прийнята з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, правові підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Таким чином, доводи заявника касаційної скарги про порушення і неправильне застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового рішення колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає.

З огляду на зазначене, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що постанову суду апеляційної інстанції слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

На підставі наведеного вище і керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Державної виконавчої служби України залишити без задоволення.

2. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 29 січня 2015 року зі справи № 916/762/13 залишити без змін.

Головуючий суддя І. А. Плюшко

Судді С. С. Самусенко

В. І. Татьков